{"href":"https://api.simplecast.com/oembed?url=https%3A%2F%2Ftehnika-chitannya.simplecast.com%2Fepisodes%2F14-xx9sJ_8e","width":444,"version":"1.0","type":"rich","title":"#Техніка читання - Жорж Санд \"Мопра\"","thumbnail_width":300,"thumbnail_url":"https://image.simplecastcdn.com/images/f5bb3334-327c-4adf-b556-1a94c389c6eb/041623d5-ab9e-43cc-8ac9-db43ac821a70/simplecast-3000x3000.jpg","thumbnail_height":300,"provider_url":"https://simplecast.com","provider_name":"Simplecast","html":"","height":200,"description":"Жорж Санд - французька письменниця, чиї твори в середині ХІХ століття були популярнішими, ніж твори Бальзака чи Гюго. Та це не заважало їй дружити з ними, а ще з Дюма, Флобером і ледь не всіма відомими письменниками того часу. А з Фредеріком Шопеном у неї були стосунки ціле десятиліття!\n\nДо творчості Жорж Санд можна ставитись по-різному. Багато хто вважає її тенденційною. Наприклад, Гюстав Флобер, який відстоював об'єктивність літератури, нерідко у листах до подруги звинувачував її у тому, що вона ставить ідею вище самого матеріалу і логіки твору. Це справедливо. Але і письменниця відкрито зізнавалась, що писати варто саме так. Тому її романи - це вбрана у художню форму думка. Окрім того, що це недолік, це ще й, в якомусь сенсі, перевага.\n\nУ новому випуску ми говоримо про роман \"Мопра\". Напевно, тому, що він є типовим романом-виховання, але таким, де виховання відбувається завдяки силі почуття. Це, щонайменше, оригінально.\n\nГоворили ми з Дмитром Столяренком - уважним і вдумливим критиком, який має понад десять років досвіду участі в літературних клубах і який, власне, запропонував \"Мопра\" до обговорення."}